Пекучий біль і смуток зрання,
Чарівний дух квітучих лип,
Якісь нездійснені бажання,
Що я ношу з півсотні літ,
Червоні маки - краплі крові
Серед зеленої трави -
Останні спалахи любові,
Що дав Господь тобі й мені.
Це все - життя. Таке, як вийшло.
Та сліз, однак, не буду лить -
Рожеве сонце тягне дишло,
За ним стрімка злітає мить
Із часу, що лишився трохи
Серед буденного сміття.
Твої я, Доля, чую кроки
У роздумах про майбуття...
Пекучий бiль...
© Copyright: Георгий Олегович Хват, 2023
Свидетельство о публикации №123061800895
Свидетельство о публикации №123061800895
Рецензии