Прощай!
Не торопясь твой след
Краб-коротышка в море стянет.
И твоё платье, отлетая,
Заискрится, как ранний лёд.
Будет звенеть, как ранний лёд,
Осеннею тревогой море.
Теперь, должно быть, уж нескоро
Теплее станет белый свет.
Прибой как пенистая ветвь.
Вбираю влажными очами,
Как море за её плечами
Надломанным крылом дрожит.
Песок и осень — без границ.
Краб маленький толкает след,
И платье, словно тонкий лёд,
Как стайка перелётных птиц.
Прощай!
Поволеньки твій слід
Маленький краб у море стягне.
І твоє плаття недосяжне
Іскритиме, як ранній лід.
Дзвенітиме, як ранній лід,
Осіннє і тривожне море.
Тепер, мабуть, уже нескоро
Теплішим стане білий світ.
Прибою біла пінна віть.
Дивлюсь вологими очима,
Як море в тебе за плечима,
Мов зламане крило, тремтить.
Пісок і осінь — долілиць.
Сліди торкає краб маленький,
І плаття, наче лід тоненький,
Мов кілька перелітних птиць.
Тарас Федюк род 1954 Прощай!..
© Copyright: Алёна Агатова, 2023
Свидетельство о публикации №123061804799
Свидетельство о публикации №123061804799
Рецензии