Вiйна - вiйна...
Комусь ти рідна мати.
Кому вдова ,
А для когось потвора.
І знову на війну ідуть солдати ,
Щоб забеспечить спокій свого двору .
Вони уходять в ранки як завжди ,
Залишивши свою рідню на ганку.
Щоб ми за ними в захисті були ,
Могли безпечно зустрічать світанки.
Я вам вклоняюсь низько до землі ,
Сини країни - білії лелеки.
Ви полетіли в вирій назавжди ,
Нам залишивши крик душі далекий...
20.05.2023.
Свидетельство о публикации №123061704716
уходят души воинов в закат
В кровавокрасный горизонт, за кромку
Дожди заплачут,
С неба звезды прилетят
Завоют матери, да ветры в поле громко...
Только жива надежда что не зря.
Валерий
Валерий Коваленко Коло 13.02.2024 16:07 Заявить о нарушении