Тарас Федюк род 1954 Акация цветёт...

Акация цветёт.
Вдоль моря и вдоль лета.
В густой зелёный парк
Лёг вечер золотой.
И духовой оркестр
Похож на грозди цвета,
Что опадают с веток —
Оркестр духовой.
А пригородный пляж —
Экзотика сплошная...
Приезжих - Боже мой,
Да и своих - дай Бог!
Романтику морей,
Пиратов с парусами,
Песками замело
И скрыл солёный мох...
Ну что ж... И погрущу.
И что-нибудь былое
Себе нафантазирую,
Упав под небом взничь.
Лишь пригоршня цыган,
Как и всегда, колдует
Над золотыми ручками
Сибирских молодиц.
Трёх греков уже нет.
Романтики скелетик —
Шаланда на песке,
И в ней кефали - ноль...
И тихо отплывает
В Одессу недалече
Дырявый катерок
С названьем "Ливерпуль".

Акація цвіте.
Вздовж моря і вздовж літа.
В густий зелений парк
Ліг вечір золотий.
І духовий оркестр,
Неначе гроно цвіту,
Яке упало з віт —
Оркестр духовий.
Цей пляжик приміський —
Екзотика суцільна...
Приїжджих — Боже мій,
Та і своїх — дай Бог!
Романтику морську,
Піратську і вітрильну
Пісками замело
І вкрив солоний мох...
Ну що ж... І пожурюсь.
І щось собі колишнє
Поідеалізую під небом горілиць...
Лиш пригорща циган,
Як і колись, курличе
Над руки золоті
Сибірських молодиць.
Трьох греків вже нема.
Романтики скелетик —
Шаланда на піску,
В якій кефалі — нуль...
І тихо відплива
В Одесу недалеку
Старезний катерок,
Що зветься «Ліверпуль».