Тарас Федюк род 1954 Конец листопада..

Конец листопада.
С лиманов — туманы солёные.
Из каменоломен —
Ветра ледяные всё злей.
Как белка в ладонях —
Последние листики в кроне,
Последний костёр —
Точно белка на чёрной земле.

Акация тёмная
Гнёзда вороньи качает,
Качают омелу
Вершины унылых осин.
И сумерки ранние тучей
Плывут с небокрая,
И пахнет снегами
Разлапистая полынь.

А с севера — холод,
А с севера - изморось косо,
И степь одичала,
Своих отпустивши на юг...
Лишь пришлого волка
Голодная жалкая песня
И пришлого лося
Холодный потерянный рог.

Кінець листопада.
З лиманів — тумани солоні.
А з каменоломень —
Вітри зледенілі і злі.
Як білка в долонях —
Останні листочки у кроні,
Останнє багаття —
Як білка на чорній землі.

Акація темна
Воронячі гнізда гойдає,
Гойдають омелу
Високі важкі ясени.
І сутінки ранні, мов хмара,
Пливуть з небокраю,
І пахнуть снігами
Лапаті, як сніг, полини.

ІІз півночі — холод,
Із півночі — мряка навскісна,
І степ зачужів,
Одпустивши у вирій своїх...
Лиш зайшлого вовка
Голодна розгублена пісня
І зайшлого лося
Холодний загублений ріг.