Щось сьогодни рано потемнило
І місяць не світить як раніше було
Зірочки на небі і ті поховались
І сонечко щось рано спатоньки лягло.
І так сумно нам стало у цей час
Бо не знаєм що й думати нам
Може Тебе, Боже, ми так розгнівили
Що не хочеш навіть думати про нас.
Та ми розумієм, наш Ти Государю
Що Тобі набридло нас всіх примирять
Научаєш нас, а плодів не видно
Тільки думаєм що хтось все зробить за нас.
Але потрібно думати нам самим про себе
Бо те, що ми посієм, те і пожнемо
Та і задуматися нам не помішало б
Що життя другого нам Богом не дано.
07.06.2023
Свидетельство о публикации №123061105464