***

И будет твой мир другим,
и спрячет улыбки май.
Ти не підкоряється їм,
до підлості не звикай.
И солнце в ладонь тебе,
дожди, что с осадком соли,
не виріжують біль небес,
не зламлять тебе ніколи.
Расправит цветы весна
в застенках больших квартир,
ще встане з руїн вона,
і буде над нею мир.
Ты серость небес прости,
пусть свет безграничным будет,
бо хочуть добра усі,
бо не вороги, бо люди.   
 Тут в каждом любовь по краю.
 І я тебе обіймаю.
22.17
08.12.22

©Татьяна Лев


Рецензии