Клубника

Ты клубника давно кем то сорвана.
Может сьедена кем то в обед.
Грудь твоя на распашку, разорвана.
Но душа снова тихо молчит.
По наитию без убеждения.
И на ошупь.
Без глаз и огня.
Заласкаю твою, бесу голову.
И не надо взамен, ни гроша.


Рецензии