Пойдем туда, в леса, на гору!
Там так свежо в полдневный час.
Нас встретят бересты и грабы
И холодком обнимут нас.
Есть место там: вдоль косогора
Вершины скал и валуны,
Разбиты древними веками,
Чернеют дико в гущине.
Щебечет птичка. Луч едва ли
Пробьётся сверху золотой;
А ниже бархатное ложе
Неслышно стелет мох густой.
Дыханьем сказки нас обнимет
Зелёный мрак вершин густых,
И утолю в тиши тобою
Я жажду пылких уст моих.
Ходім туди, у ліс, на гору!
Так свіжо там в південний час.
Нас стрінуть берести і граби
І холодком обіймуть нас.
Є місце там: здовж косогору
Щовби і брили кам'яні,
Розбиті давніми віками,
Чорніють дико в гущині.
Киличе пташка. Ледве промінь
Згори промкнеться золотий;
А долі постіль оксамитну
Нечутно стелить мох густий.
Як подих казки, нас обійме
Зелений змрок верхів рясних,
І напою тобою в тиші
Палку жадобу уст моїх.
Владимир Свидзинский 1885-1941 Пойдем туда...
© Copyright: Алёна Агатова, 2023
Свидетельство о публикации №123060900062
Свидетельство о публикации №123060900062
Рецензии