Слова застрягли...
Там де була душа і серце билось,
Там де нутро співало і раділо...
Тепер лишень все мороком покрилось.
І стан нерозуміння цього світу,
Неприйняття сліпого божевілля,
Бо смерть регоче знов несамовито,
Вкладаючи в думки лише свавілля.
Тонка межа де правда і де помста...
І гірко тим, хто Бога розуміє...
Життя - на плаху...а таких нас вдосталь...
Інакше бо не вчили...не умієм...
04.06.23.
Свидетельство о публикации №123060406323