Чому це місто так мене прийма',
дарує світлий зАкуток зелений?
Шепочуть щось своє листочки клена,
немов складають новий текст псалма.
Чому це місто так мене віта',
неначе я його маленька доня?
Листочок клена ліг мені в долоні -
візитка літа, картка золота.
Це місто в сАме серце зазира'
і, певно, щось таке у серці тому,
що я, чужинка, мов прийшла додому,
до тих, із ким зустрітися пора.
Якби не ця гостинність звідусіль,-
здається, що потрапила в родину,
чи й удалося б розігнути спину
і вдячно скуштувати хліб та сіль.
Спасибі, місто, що сумлінно так
вартуєш, як мій сон проникне в очі.
Листочок клена залишитись хоче
в моїй долоні, як довіри знак.
Мiсто
© Copyright: Ева Сокол 2, 2023
Свидетельство о публикации №123060303495
Свидетельство о публикации №123060303495
Рецензии