Кто нам поможет?

                Жени
                Маргарита Метелецкая

                "Московіти навмисно привітні,
                Ходять прямо, а бачать - навкіс:
                Хоч про дружбу кричать многолітню,
                А вже дулю готують під ніс!
                І ніколи, - кажу вам, - ніколи
                Не навчаться у рівності жить !
                Їхня зверхня і вперта сваволя
                Нашу ВОЛЮ не буде любить!"
                Ганна Чубач

                Благаю, швидше охолонь,
                Жаго гірких моїх безсонь!
                Не жди, безсила та убога, -
                Незрушні відповіді Бога!

                І не питай Його: "Коли ж!?"
                Занурюйсь в сонячний капіж,
                І досить мрій про листування
                Й на милосердя уповання...

                Невже це Він того хотів? -
                Вже цвинтар - не вміщає тіл
                Героїв - і синів, і дочок?!
                Чи радість то для нас пророча?!

                Війна по згарищах кружля -
                Старі в завалах й немовля...
                Печерськ голосить й Голосіів
                В атаках ворога на Київ!?

                "Кинджалом" зібгана Земля,
                До Неба - кров'ю промовля:
                "Вже годі гвалтувати й рвати!!! -
                Ординців - за пекельні грати,

                Де жоден - вічно не втече,
                Де вічно - Божий гнів пече,
                Жени, Архістратиже Божий!!! -
                Бо хто ж нам, грішним, допоможе?!

                © Copyright: Маргарита Метелецкая, 2023
              Свидетельство о публикации №123053004717



"Бо хто ж вам, грішним, допоможе?"
Вам пушки, танки шлют, патроны …
И старче Байден, Шольц,вельможи,
И Бори Джонсоны, Макроны…..

Не бЕдствуете вы, дружище!
Милльярды долларов летят,
Чтобы «русне» устроить ад…
И беспилотники тут  рыщут!

Зачем вы просите у Бога
Еще Его, святой подмоги?
Сулите русским Божий гнев?!
Марго, а вы не оборзев?

Огнем  Донбасс и день и ночь
Солдат Украйны поливает,
С землей равняя мать и  дочь…
И к ним  он жалости не знает.

 "Ординцы" -   мы, а кто же вы?
Подстилка для Европы, Штатов?
А там ли крайних ищешь ты?...
Нет,  не Россия виновата,

"Вже цвинтар - не вміщає тіл
Героїв - і синів, і дочок?!"
Народ Украйны так хотел,
Не жаждет он поставить точек,

Сказать, что их «усе» достало!
Нажраться богачам пора,
Прогнать их с вашего двора…
А вам и им…все мало, мало!

Когда же  в вас проснется ум?!
Слетит со трона толстосум?!...
Заметь, Марго, ты шлешь проклятья мне,
А я желаю просветления  в уме.