Де б л крила?
Я знову про них.
Вечір затих,
помолившись тихенько.
Де білі крила?
У вікнах пустих?
Де білі крила, скажи моя ненько?
Де вони?
Там де стежина до річки,
там де дитинство і перше кохання…
Там темне небо не чує благання,
навіть мовчання не чує,
і стрічка
стежки давно поросла бур'янами.
Де білі крила?
Над ними?
Над нами?
Тиша дощами,
дощами,
дощами…
Ти є на світі, я вірю, ти будеш.
Сонце розквітне,
і сонце загоїть.
Де білі крила?
У кожному серці.
Де білі крила?
З тобою.
Зі мною.
21.53
12.11.22
Свидетельство о публикации №123060301278