Богдан-Игорь Антонич 1909-1937 Пейзаж за окном

Смотри: играет день погожий,
зелёная метель кипит.
В тяжёлом жбане варит розы,
аж пена брызгами летит.

Стучит по окнам дождь карминный,
стекло бликует, точно сталь.
И пылью горизонт дымится,
бушует в хмари ранних сальв.

От книжки оторвавши взгляд,
увидишь мир как яркий сон,
и мысль, что вырвалась украдкой,
стучится мотыльком в окно.

Пейзаж з вiкна

Дивись: шумує день погожий,
кипить зелена заметіль.
В товстому дзбані варить рожі,
аж піна бризкає звідтіль.

Дуднить по шибах дощ цинобри,
і скло відблискує, мов сталь.
Парує курявою обрій,
хвилює в димі ранніх сальв.

Підвівши очі з-понад книжки,
побачиш світ барвистим сном,
і думка, вирвавшися нишком,
мов нетля, б'ється у вікно.


Рецензии