Хто пам'ятає час минувший?
Зараз побачив - вулиця все та.
І на миг в смуткі я був почти потонувший,
До старої житті я не маю моста.
Пам'ятаю, коли по Арбату ходив,
Бачив Дім української книги.
На ньому прапор гордо і вільно висів,
Але я чекав матч вищої лиги.
А тепер нема діма і прапору,
Навіть книги тепер дуже важко дістати.
Тільки маю я: спадщину батькову,
Від бабусі колядку для пам'яті.
ДУК
© Copyright: Лео Лунарис, 2023
Свидетельство о публикации №123052903395
Свидетельство о публикации №123052903395
Рецензии