В минуле повернутись неможливо,
Та іноді так хочеться, до сліз!
Зітхаю час від часу сиротливо,
Дивлюся пережитому услід.
То до дитинства хочу доторкнутись,
До юності, немов до джерела,
До батька і до мами пригорнутись,
Листаю дні, що пам'ять зберегла.
Пригадую поля, степи, волошки,
Курну дорогу, балку за селом,
Криницю з журавлем, свої обновки
І романтичні мрії перед сном.
Я знаю, що нема путі в минуле!
Це – болісний, доволі прикрий факт,
Та тільки пам'ять спогад не вгамує!
Проймає душу непомірний жаль…
Немае путi у минуле
© Copyright: Галина Чехута, 2023
Свидетельство о публикации №123052703039
Свидетельство о публикации №123052703039
Рецензии