Сергей Жадан род. в 1974 И что же делать..

И что же делать с этим со всем теперь,
когда от его касаний так  нестерпимо больно,
когда он был с тобою,
когда прикасался к тебе 
так осторожно и бережно точно к воде речной,

когда он брал твои руки в тепло своих рук,
и пробовал согреть их,
и просил простить его?
Видишь, как он падает с канатов на чёрный брук?
Видишь, ясно, что видишь, не можешь не видеть.

Не можешь теперь не оглядываться на его имя,
просыпаешься ночью,
чтоб он не мог тебе сниться дальше.
Каждый выдох твой,
каждая твоя жилка
наполнены теперь
его любовью и его тайнами.

Не можешь слушать, когда повторяют его слова,
не можешь не рассказывать о нём каждому встречному.
И смотришь, как эта река, глубока и нова,
остывает медленно между серпнем и сичнем.

Слушаешь, как вызревает эта, теплейшая из всех зим,
как она пробивается, защищаясь 
редутами.
Думаешь, что делать тебе с этим  всем.
Думаешь, ясно, что думаешь, не можешь не думать.

Меняется цвет лесов, меняется тяжесть озёр.
Из всех имён остаются наиважнейшие.
Всё, что случается, случается с нами теперь.
Приходит радость,
позже приходит нежность.

І що робити з усім цим тепер,
коли його дотики стали такі болючі й нестерпні,
коли він був із тобою,
коли він торкався тебе
обережно, мов річкової поверхні,

коли він брав твої долоні собі до рук,
намагаючись їх зігріти,
й просив пробачення?
Бачиш, як він падає з канатів на чорний брук?
Бачиш, звісно, бачиш, не можеш не бачити.

Не можеш тепер не обертатися на його ім'я,
прокидаєшся уночі,
щоби він не міг тобі далі снитися.
Кожен видих твій,
кожна прожилка твоя
наповнені тепер
його любов'ю і таємницями.

Не можеш слухати, як хтось переказує його слова,
не можеш не розповідати про нього всім зустрічним.
Дивишся, як ця ріка, глибока й нова,
остигає повільно поміж серпнем і січнем.

Слухаєш, як визріває ця, найтепліша із зим,
як вона пробивається захисними редутами.
Думаєш, що робити з цим усім.
Думаєш, звісно, думаєш, не можеш не думати.

Міняється колір лісів, міняється тяжкість озер.
З усіх імен лишаються найголовніші.
Все, що з нами діється, діється саме тепер.
Приходить радість,
потім приходить ніжність.