Моiй Коханiй
українське танго
………………………………
два серця билися в ночі,
з’єднавши сили чарування,
у вирі щастя течії,
в полях ефіру поєднання…
У скронях стукав барабан,
синхронізуючи потроху…
Луною плив в ночі тамтам,
в глибинах зоряного льоху…
Бурштином танув в ніч шандал…
І обпікали ласки плечі…
Жагу шал хтиво нагнітав…
І безсоромні були речі…
Ніч із небес знімала шаль
і шовк її здавався грубим,
коли, зоря спаливши даль,
нам поєднала ало губи…
Чимало з тих часів пройшло…
Вершини гір покрило білим...
Весною водами спливло…
Багряно стоси днів згоріли...
Як в небі трепетний листок,
Любов шукала рівновагу…
Замкнувши вогняний виток,
серця підсилили наснагу…
Наразі, Щастя шлях знайшло,
щоб інші далі нам відкрились,
де ми коханням живемо,
і, слава Богу, не спізнились!
Свидетельство о публикации №123052404809