Чи ця земля така на кров заздренна? А чи голодна на людські тіла?
Небесно-жовті майорять знамена
на кладовИщах, де Війна пройшла.
Не нАвчений ніхто із нас вмирати
з полегшенням, бо Смерть - то таїнА.
Повисла на хресті могильнім мати,-
з-під хустки визирає сивина.
Повисла і додому йти не хоче -
у цій могилі - найцінніший скарб.
А прапор, наче птах крильми, тріпоче,
і має на умі чимало скарг.
Пече у грудях горе невимОвне,
застлала очі сива пеленА.
Пісок з могили - золото коштовне,
до свОї хати привезе вона
і їм підсипле дерево розлоге,
що син колись край тину посадив.
Чи ця земля не є підвладна Богу?
Чому могили "лізуть" у сади?
Чи ця земля...
© Copyright: Ева Сокол 2, 2023
Свидетельство о публикации №123052400316
Свидетельство о публикации №123052400316
Рецензии