Я йду сама і усміхаюсь без причини,
Радію ранку й сонцю просто так…
У голові звучать тихенько рими,
Немовби подають таємний знак.
Я відчуваю втіху від природи,
Від того, що приваблюють зірки.,.
Пригадую якісь смішні пригоди,
Життя свого цікаві сторінки…
Я усміхаюсь небу, білим хмарам,
Відсутності безрадісних новин,
Своїм надіям і своїм бажанням
В навіть всім проблемам непростим.
Пригадую своїх далеких друзів,
Турботу їхню, їхню доброту,
Своїх дітей, своїх найкращих внуків,
Жену думки про втому і сльоту.
Доносить вітер солов'їну пісню
І голоси закоханих з човна,
Я ж усміхаюсь, бо безмежно вірю,
Що в світі більше ніжності й добра…
Усмiхаюсь
© Copyright: Галина Чехута, 2023
Свидетельство о публикации №123052307232
Свидетельство о публикации №123052307232
Рецензии