Варта
Кажу собі: "Не плач і не сумуй,
Забудь про тугу і розбите серце
І на уламках почуттів танцюй,
Радій життю, закохуйся, як вперше!
Вдавай, що шрами більше не болять,
Шепчи слова, як реквієм про мрії,
Поглянь, зірки у небі миготять,
Немовби сиплять іскорки надії.
Здається, ти – у непроглядній тьмі,
Та придивись уважніше, побачиш,
Що є зоря у безпросвітній млі,
Вона – від всіх нещасть магічний захист.
Ти навіть здатна сяяти сама,
Як сонце, місяць, як безмежне море,
В тобі – стихія Всесвіту й запал,
Ти зможеш подолати біль і горе!"
Шепчу й, здається, легше на душі,
Немов воскресла зірка, та, що згасла.
І необорні не страшать путі,
І вірю в те, що я блаженства варта…
Свидетельство о публикации №123052305455