ВСЕ БУДЕ
Все було й є, і буде далі.
Світ на друзки чи на деталі
Знов розкладаємо… Втім – годі!
Дивись-но, як усе в природі
Так гармонійно і так щиро:
Співає жайвір знов у вирі
Пісень травневих, і так любо –
Це дійство завершиться шлюбом,
Щоб пташенята народились,
Польотам вчились і навчились,
Продовжили свій рід пташиний
Вчора і завтра, вічно нині…
Все було й є, і буде далі.
Ось квітне дерево мигдальне -
Святково й затишно буяє,
Немов буття благословляє,
І аромат – тонкий і чистий -
Розносить вітер променистий,
Мигдаль пізніше плодом стане
І гіркоту життя всотає,
Але залишиться собою –
Чудовим деревом спокою…
Все було й є, і буде далі.
А що ми знаємо й не знаймо?
Тримаємо в руках й думками
Рушаємо із лона мами,
Родини нашої, країни,
Живе в нас внутрішня дитина
Від homo йде до sapience,
Із образу подобу сенсу
В собі хоронить чи боронить -
Вирішує нестримна доля,
Нестерпна сила, притаманна
Людині, що для Бога – рана
Така болюча і вразлива,
Така могутня і красива.
Все буде, буде… БУДЕ ДАЛІ!..
Крутися Всесвіт по спіралі…
Свидетельство о публикации №123052302207