Менi б

Мені б писати щось патріотичне…
Про схилену калину… Про Карпат
стежки зелені… Лиць дівочих ряд,
що злилися у данку… Сни магічні
на Хортиці… Про звитягу солдат,
що луплять москаля… Про ледь дотичне
мистецтву вміння вести з бісом чат…

Мені б в мейнстрім… Рубати про дороги
до нації повсталої вершин…
Чи про невідворотну перемогу
найкращої з усіх земних країн…
Чи, мо, про те, що кожен звідси - син
вкраїнською написаного Б-га…

Мені б встелити римами простими
сторінки Неньки… Так, щоб кожен знав
про прірви зла між тими і не тими…
Про те, що ми нарівні із святими
вступаємо до військ небесних лав…

Мені б Дніпро вписати у Полісся…
З’єднати Буковину і Донбас…
Відчути десь на Керченському мисі
круті мотиви лемківських прикрас…

Мені б сягнути істини моменту…
Волати оди владникам й собі
за дух Сірка і волю із цементу…

Мені би розчинитись у юрбі
співців того, як любить нас Всевишній…

Та я не з тих… і я пишу про грішне.


Рецензии