про звитягу
гармата часто, зрідка диво.
Героїв - Франції синів -
хоч гать гати. єдина Діва.
Коли навала так міцна,
а бранців короля чимало,
сідає жінка на коня
і відкидається навала.
Напередодні лошаки
лиш бачили її на спині.
Хоробрі нині пішаки
скандують вголос: Господиня!
Вартує подвигу життя.
Дівоцтва так жадає ватра.
І на її серцебиття
ніхто не вилив ані кварти.
І в кожнім серці-камінці
в соборі давньому Руана,
що ваблять сонця промінці,
лунає досі - Жанна, Жанна.
Сьогодні Франція - ось тут,
де біль, війна і Маріуполь,
де плаче Буча, а Бахмут
стоїть плече-в-влече докупи.
Злітають в небо прапори,
прострілені сльозяться фляги,
і нових Жанн до боротьби
запалюють її звитяги.
Свидетельство о публикации №123051803777