прихист
Дні, які так сміливо віддаляють,
Дні, які підводять до річниці,
Тільки пам'ять так болюче про це знає
до найменшої-найменшої дрібниці,
як це дуже важко бути тут/там,
де все надперенаповнене тобою,-
життя зовсім вже не той святий наш храм,
більше тиша, переплетена з журбою.
Дні. Ці дні тебе. Ці дні без тебе. Вони такі останні.
Згадки очей-вогників. Життя - лиш прихист існування.
Свидетельство о публикации №123051704452