Богдан-Игорь Антонич 1909-1937 На ветер

Кинь песню на ветер,
на ветер слова!
Где-то шёпотом ветви,
где-то шумом трава.

Не в воду глубокую -
в солнце плывёшь.
Ты только подумай:
А мир-то без меж!

Дыханием ветер
ласкает поля,
ранетки, на ветви
ладони кладя.

Но нет ещё яблок...
Кто зовёт из яруг?
Послушай: то зяблик,
твой серенький друг.

От яви ты сонный ,
и пьян ото сна.
Где-то шёпотом клён
привечает весну.

Где-то шелестом сливы...
Чего больше тебе?
Сегодня счастливый
ты птах, ей-же-ей!

Воскресенье, 8 января 1933

НА ВІТЕР

Кинь пісню на вітер,
на вітер слова!
Десь шепотом віти,
десь шумом трава.

Не в воду глибоку,
а в сонце пливеш.
Подумай, нівроку:
ех, світ цей без меж!

Дме вітер у руна
життя молоде,
на яблуні струнах
долоні кладе.

Немає ще яблук...
Хтось кличе з яруг.
Послухай: це зяблик,
це сірий твій друг.

Ти сонно на яві,
ти п'яний від сну.
Десь шепотом явір
вітає весну.

Десь шелестом сливи...
Що більше тобі?
Сьогодні щасливий
ти птах, далебі!

Неділя, 8 січня 1933