На снігу замерзає пташина,
Пісня сонячна з пташкою гине.
В кригу серденько сковує холод,
Губить бідну безжалісний голод,
Як малесенькій хочеться жити,
В піднебесся до сонця злетіти,
Заспівати про літечко красне,
Про поля, про сади, де так рясно
Уродили черешні розлогі
Від нічного дощу ще вологі.
Хочу взяти пташинку, зігріти,
Повернути усміхнене Літо.
Та тріпочуть крильцята- Злетіти!
Бо несила в неволі їй жити.
Розривається серденько з болю-
Краще згинути в рідному полі,
Аніж вік доживати в неволі.
Пташина
© Copyright: Людмила Стременовская Полищук, 2023
Свидетельство о публикации №123051500065
Свидетельство о публикации №123051500065
Рецензии
Приглашаем на страницу нашей землячки.
Алла Антоновна МЕЛЬНИЧУК,
поэтесса Приднестровья:
http://www.stihi.ru/avtor/allamelnichu
С почтением,
Поэты Прозаики Приднестровья 21.06.2024 00:36 • Заявить о нарушении
Алла Антоновна МЕЛЬНИЧУК,
поэтесса Приднестровья:
http://www.stihi.ru/avtor/allamelnichu
С почтением,
Поэты Прозаики Приднестровья 21.06.2024 00:36 • Заявить о нарушении