Коли самотність - подарунок,
То вірші ллються як вода із під крану
Вони несуться мов наостанок
Щоб точно вгледіли талант
Ті люди, що повз тебе ходять
Немов лиш капелюхи й куртки
Тебе, самотнього не проймуть
А лиш ідеї для малюнків
Коли даруєш в вічність творчість
Ти знаєш точно - ще будеш жити
Принаймні коли буде світло
Поети цигарки і квіти
Допоки сайт не стре твої останки
Коли тебе вже тут не стане,
Шматочки слова - наче голос
А голос - творе наші розмови
То чи самотність це писати вірші
І ні з ким в світі
Не
Говорити?
P. S. Я пишу українською і публікую на сайті poetree , але пізніше тут продублюю нові вірші
Самотн сть
© Copyright: Розалия Блюм, 2023
Свидетельство о публикации №123051500298
Свидетельство о публикации №123051500298
Рецензии