Чорнява

Минає час,
і зорі світять в наше джерело - світлицю.
Минає час,
дивлюся, в місяця сиве чоло,
втирає він зіниці.

Бистра вода несе зими печаль,
ламає кригу, почуття далекі не втопити.
Не бачились з тобою десятиріччя... Жаль.
Але ж мою любов не загасити.

Безмежна щирість лютого - бурхлива мить,
яка ж вона солона та коротка,
Дивлюся в джерело - ясна зоря горить,
Чорнява річечка в горах солодка.


Рецензии