Боль утраты мамочки
Без лишних ее упрёков.
Казалось свобода настала,
Но сердцу , увы одиноко.
Молитва вночи не спасает,
А память цепляется нитью.
Как мама тебя обнимает,
На ухо так ласково дышит.
Я знаю, ты очень скучаешь,
Хоть часто вы с нею ругались.
Но только не замечали,
Друг друга, как обижали.
Теперь приходя к ней в гости,
Стоишь ... неподвижно молчишь.
Так хочется крикнуть в небо
Мамуля меня прости.....
13.05.2023
Ирина Матвейчук
Українська версія.
Ось місяць живеш без мами,
Без зайвих її докорів.
Здавалося свобода настала,
Але серцю, на жаль, самотньо.
Молитва вночі не рятує,
А пам'ять чіпляється ниткою.
Як мама тебе обіймає,
На вухо так лагідно дихає.
Я знаю, ти дуже сумуєш,
Хоч часто ви з нею лаялися.
Але тільки не помічали,
Як кривда до вас чіплялися
До неї приходиш у гості,
Стоїш... нерухомо мовчиш.
Мамуся рідна вибач....
Сльозно у небо кричиш .
13.05.23
Ірина Матвейчук
Свидетельство о публикации №123051304571