Як вода
Біжать роки:
Весна за зимою.
Передсмертний крик
Вдалині затих.
Лише вітер нічний.
Пройшовши лабіринт будинків,
Я в небо дивлюся без слів,
Милуючись синім світлом зірок і яскравим місяцем.
Показати
Довести,
Що сам собою буду я завжди,
Не втратити свою зовнішність,
Ставши прозорою тінню.
Під дощем
Співати про те,
Що зійде моя зірка.
Сльози висохнуть знову,
І підуть сумніви.
Гидота вічних гріхів...
Я в рядках віршів
Скажу їм "прощавай!". Вночі
Мені буде шкода дуже,
Але якщо ти хочеш,
Я в пісні знову тобі заспіваю,
Як живу і як люблю.
Як вода
Біжать роки
По колу завжди.
Як вода Б жать роки
© Copyright: Ковбыш Роман Сергеевич, 2023
Свидетельство о публикации №123051203475
Свидетельство о публикации №123051203475
Рецензии