Поки нема гн ву

Поки немає гніву
Смуток один нажаль
Хтось обнімає у ліжку,
А я п'ю трав'яний чай.
Радощів не багато
Кожну сприймаю як дар:
Виспатись чи помитись
Кава, в звичайне переодітись
А вихідний - він як рай
Немає в окрузі нікого
Щоб міцно душевно обнять
Окрім собаки, якого
Я з Києва зміг забрать.
Поки не справжньо жарко
Не за ким не болить душа
Лиш часу даремного жалко
Який забирає війна 7.06.22 00:40


Рецензии