Ох. не питай!
Серед забав потрапив я в полон,
Чому на все підводжу погляд хмурий,
Чому життя не миле й навіть сон.
Чому душею сталою й безкрилою
Я розлюбив натхнення та любов
Й нікого вже не називаю милою-
Хто раз любив, вже не полюбить знов;
Хто щастя мав, не матиме вже щастя.
На певну мить блаженство нам дано:
Від юності, від ласих мрій квітчастих
Залишиться зневірене нутро.
Свидетельство о публикации №123050604947
Наталья Петерс Прус 17.09.2023 15:21 Заявить о нарушении