Може? Пер. Римма Батищева

     Може, сміх? Може, плач?
     Може, день тьмяний - барвами міниться?
     Може, чуєш: "Пробач!"-
     Але знаєш - знов лихо прокинеться?

     Чи війне вітерець
     Над твоєю сумною голівкою?
     Чи кохання, мов мрець,
     Швидко вкриється сірою плівкою?

     Не чекаю Чудес -
     Певно, Бог їх для мене вже вичерпав...
     Не шукаю адрес -
     Їх і відстань , і час в книгах вичеркнув.

     Не лякаю слізьми -
     Вони здавна у серці запечені...
     Все, що хочеш, візьми,
     Навіть мрії мої, що приречені.

     Не тривож, не кохай,
     Не марнуй часу смішно подачками -
     Хай самотня я, хай,
     Хай чоло - із сумними позначками...

     Хай затерп блиск очей,
     Хай тепер не танцюю світанками,
     Не попрошу ночей,
     Де зірок ми Любов пили дзбанками...


                Перевод - Римма Батищева

Может, смех? Иль грустить?
Может, день тусклый – краски меняются?
Может, слышишь: «Прости!»
Только знаешь – беда повторяется…

Ветерок поутру ль
Пролетит над моею сторонкою?
То ль любовь, будто труп,
Сразу серой покроется плёнкою?

Мне чудес не найти
Видно, Бог для меня все их вычерпал…
И не знаю пути –
их век нынешний начисто вычеркнул.

Слёз моих не видать –
Эти слёзы уж в сердце схоронены…
Всё, что хочешь забрать,
Забери! И мечты обречённые.

Пусть погас блеск очей,
Пусть теперь не танцую рассветами,
Не прошу я ночей,
Что сияли любовью воспетою.