О доле моя , скільки вилилось сліз
Із очей моїх томних і ясних.
А скільки іще залишилось в душі
Тих жарин непогасних.
Який сум, яка біль з душі рветься,
Що мов камінь на серці лежить
І від того серденько так боляче б’ється
Як же можна спокійно з цим жить.
Та життя нам дається щоб жити,
Щоб в душі була тільки любов.
Про той біль щоб навіки забути
Щоб ніколи не вертався він знову.
5.05.2023
О доле моя, скильки вилилось слиз
© Copyright: Матрёна Донченко -Дидок, 2023
Свидетельство о публикации №123050603637
Свидетельство о публикации №123050603637
Рецензии