Василь Герасимюк род. 1956. На смерть Миколайчука

Это фото он выбрал за день или за два до…

И потом –

под траурной рамкой, стеклом, под холодным дождём...
Какого Ивана теперь звать на пробы? А пробам
судилось отныне и присно: огнём и мечом...

Ещё мы сойдёмся объяты печалью и скорбью.
Какому Ивану он руку кладёт на плечо?
Постриженный и в армяке - прямо с Франковой пробы -
готов для экранизаций огнём и мечом.

Не лживым, продажным экраном, а мёртвым Иваном
мы собраны тут, точно вместе от краха плывём...
Как будто мы выживем, вынырнем, не испоганим
того, что не удалося огнём и мечом.

Слабы озаренья, прозренья темны и бескровны.
А август - последний. А в августе проба - одна.
На роль его не утвердят. Ведь расписаны роли.
А пробовать можно и так. Ведь своя сторона.



Це фото він вибрав за день чи за два до…

І потім –

у траурній рамці, під склом, під серпневим дощем…
Котрого Івана покличуть на проби? А пробам
судилося нині і прісно: вогнем і мечем…

І ми ще зійдемось в повітрі журби і жалоби.
Котрому Івану він руку поклав на плече?
Пострижений, у сірячині – з Франкової проби –
готовий до екранізацій вогнем і мечем.

Не лживим, продажним екраном, а мертвим Іваном
ми зібрані тут, ніби в гурті від краху втечем…
І наче ми виживем, випірнем і не споганим
того, чого ще не вдалося вогнем і мечем.

Знекровлені, темні прозріння, осяяння кволі.
А серпень – останній. А проба серпнева – одна.
Його не затвердять на роль. Бо розписано ролі.
А пробувать можна і так. Бо своя сторона.


Фото: Иван Миколайчук. Проба к фильму "К свету" (по новелле Ивана Франко), 1966