Спокий
Безжально потонула
Русалонька,що бачила світи
В моєму серці більш нема простуди
Лише гарячії вітри
Прокинувшись від втраченої смерті,
Там кожен наче, обирав любов,
Але не в самоті я так відвертий,
Але не дощ але не в буревій.
Моє вчорашнє завтра, вже не ніч
Моя потуга бути тут і зараз
Та обернувшись, познайомив друга.
З новим для неї, вирієм світів..
02.05.2023 8.50 ранку
Свидетельство о публикации №123050202212