Плач по Умани
28.04.2023
Здригнулась ніч серед весни.
Роззявлена зіяє вирва.
І вибух, наче бур'яни,
Людські життя з корінням вирвав.
Пил, попіл і гора руїн.
Вогню несамовитий струмінь.
Стрім приголомшених новин.
Поцілили в містечко Умань.
Зліт душ упорожн;, без тіл,
Плоть без душі – останки, рештки.
І вітер роздуває пил,
Вуглини чорні, головешки…
І ребе Нахман у прочан
Питається, не знайде в Торі,
Чим промивати сіль в очах,
Як з берегів виходить горе…
Мабуть від вибухів оглух
Бог на небесному горищі
Й Святий зосліп на небі Дух,
Що суд так запізнився вищий,
І все продовжує бенкет
Пекельне зло, безмозка сила,
І вийшло так, що до ракет
Диявол присобачив крила.
Та крізь небесну чистоводь
Вже ринуть звільнення знамення.
Дає своє добро Господь
На лють людську і непрощення.
Свидетельство о публикации №123043007748