В. Орлов. Золотые веснушки. Рус. Бел
по опушке
Сквозь весенние
Синие сны,
И тихонько светились
Веснушки
На лице у девчонки
Весны.
Шла девчонка
В зелёной юбчонке,
Голубою росою звеня.
И, завидуя
Рыжей девчонке,
Незаметно
Вздохнула земля.
И не зря
В это вешнее утро
Там, где лёгкие ножки
Прошли,
Расцвели одуванчики,
Будто
Золотые веснушки
Земли.
***
Залатыя вяснушкі
Праходзіла вясна
па ўзлеску
Скрозь вясновыя
Сінія сны,
І паціху свяціліся
Вяснушкі
На твары ў дзяўчынкі
Вясны.
Ішла дзяўчынка
Ў зялёнай спаднічцы,
Блакітнаю расою звіня.
І, зайздросцячы
Рудай дзяўчынцы,
Неўзаметку
Ўздыхнула зямля.
І нездарма
Ў гэту вясновую раніцу
Там, дзе лёгкія ножкі
Прайшлі,
Заквітнелі дзьмухаўцы,
Быццам
Залатыя вяснушкі
Землі.
Перевёл Максим Троянович
Свидетельство о публикации №123042607974