Шарль Азнавур. Мама. Рус. Бел
Они все здесь
Как только услышали этот зов
Она умирает, мама
Они все пришли
Они все здесь
Даже с юга Италии
Здесь даже Джорджио, проклятый сын
С руками, полными подарков
Все дети играют в молчании
Вокруг кровати или на полу
Но их игры не имеют значения
Это их последний подарок
Маме
Ее согревают поцелуями
Ей поправляют подушки
Она умирает, мама
Святая Мария милосердная
Чья статуя на площади
Конечно, вы протягиваете ей руки
И поете ей Аве Мария
Аве Мария
Столько любви, столько воспоминаний
Вокруг тебя, мама
Столько слез, столько улыбок
И все тебе, мама
Всем было так жарко
На дороге под палящим солнцем
Она умирает, мама
Что они пили, как воду, новое вино
Хорошее вино с хорошей лозы
Когда они раскладывают всякую всячину
На лавки, - платки и шляпы
Удивительно, но они не чувствуют грусти
Рядом с большой постелью, с любовью
Даже дядя – гитарист
Играет, привлекая внимание
К маме
И женщины, вспоминая
Грустные песни вечерних посиделок
Она умирает, мама
Тихо-тихо, закрыв глаза
Поют, словно качают ребенка
После тяжелого дня
Чтобы он улыбался, засыпая
Аве Мария
Столько любви, столько воспоминаний
Вокруг тебя, мама
Столько слез, столько улыбок
И все тебе, мама
Что никогда, никогда, никогда
Ты нас не покинешь…
;
***
Мама
Яны ўсе прыйшлі
Яны ўсе тут
Як толькі пачулі гэты кліч
Яна памірае, мама
Яны ўсе прыйшлі
Яны ўсе тут
Нават з поўдня Італіі
Тут нават Джорджио, пракляты сын
З рукамі, поўнымі падарункаў
Усе дзеці гуляюць у маўчанкі
Вакол ложка ці на паў
Але іх гульні не маюць значэння
Гэта іх апошні падарунак
Маме
Яе саграваюць пацалункамі
Ёй папраўляюць падушкі
Яна памірае, мама
Святая Марыя літасцівая
Чыя статуя на пляцы
Вядома, вы працягваеце ёй рукі
І спяваеце ёй Аве Марыя
Аве Марыя
Гэтулькі кахання, гэтулькі ўспамінаў
Вакол цябе, мама
Гэтулькі слёз, гэтулькі ўсмешак
І ўсё табе, мама
Ўсім было так горача
На дарозе пад пякучым сонцам
Яна памірае, мама
Што яны пілі, як ваду, новае віно
Добрае віно з добрай лазы
Калі яны раскладваюць усё ўсялякую
На крамы, - хусткі і капялюшы
Дзіўна, але яны не адчуваюць суму
Побач з вялікай пасцеллю, з каханнем
Нават дзядзька – гітарыст
Гуляе, прыцягваючы ўвагу
Да мамы
І жанчыны, успамінаючы
Сумныя песні вячэрніх вячорак
Яна памірае, мама
Ціха-ціха, заплюшчыўшы вочы
Спяваюць, нібы качаюць дзіця
Пасля цяжкага дня
Каб ён усміхаўся, засынаючы
Аве Марыя
Гэтулькі кахання, гэтулькі ўспамінаў
Вакол цябе, мама
Гэтулькі слёз, гэтулькі ўсмешак
І ўсё табе, мама
Што ніколі, ніколі, ніколі
Ты нас не пакінеш…
Перевёл Максим Троянович
Свидетельство о публикации №123042606677