Дощ за вікнами валить,
А у нас все є:
Хліба краєць, що пашить,
Як плече твоє,
Кава добра, заварна, –
Міцно, аж гірчить,
Насолоджує вона,
Як з тобою мить...
Дощ валить, неначе злий,
Що в ранковий час
Кажеш ти мені: "Налий
Кави міць для нас"...
Кава... Запашний хлібець...
Ти у мене є...
А дощу все не кінець.
Ллє себе та ллє.
Дощ – холодний, кава – ні,
Як твоє плече...
Навіть затишно мені
Те, що дощ тече –
Сто струмків по склу вікна,
Тисячі струмків...
Ти – гаряча, запашна
Тістечком руки,
Ніжністю білявих скронь,
Що цілую я...
Свіжістю смачних долонь,
Ранішня моя...
Дощ за вiкнами валить, а у нас все е
© Copyright: Миклош Форма, 2023
Свидетельство о публикации №123042502106
Свидетельство о публикации №123042502106
Рецензии