Розпливаються димом долини,
Розливаються вікна дощем.
На узліссі самотня калина
Проривається в небо плечем.
Принеси мені осені гілку –
Обважнілість палаючих грон,
Що крізь сон посміхаються гірко,
Крізь розмитий, розплавлений сон.
Принеси мені музику горду,
Журавлиний збентежений гук.
Затріпочуть крилаті акорди
В мимовільному порусі рук.
Листопад 1994
Первая публикация стихотворения 23.04.2023
Калина
© Copyright: Надия Медведовская, 2023
Свидетельство о публикации №123042305235
Свидетельство о публикации №123042305235
Рецензии
Чудові, проникливі рядки, Надія!
Мені дуже подобаються ці вірші про калину - яскраві образи трохи гірких ягід,
Гілок, що гнуться від вітру, сумного клину журавлів, осінніх мотивів, що приходять у снах!
Російською мовою це звучить якось не так бентежно.
Можливо, це мої відчуття.
З теплом, Рита
Рита Аксельруд 29.09.2023 16:47 • Заявить о нарушении
Мені дуже подобаються ці вірші про калину - яскраві образи трохи гірких ягід,
Гілок, що гнуться від вітру, сумного клину журавлів, осінніх мотивів, що приходять у снах!
Російською мовою це звучить якось не так бентежно.
Можливо, це мої відчуття.
З теплом, Рита
Рита Аксельруд 29.09.2023 16:47 • Заявить о нарушении
Дякую, Ріто.
Можливо, російський варіант більш досконалий технічно, але рідна мова є рідна мова.
Надия Медведовская 30.09.2023 08:14 Заявить о нарушении
Можливо, російський варіант більш досконалий технічно, але рідна мова є рідна мова.
Надия Медведовская 30.09.2023 08:14 Заявить о нарушении
На это произведение написано 5 рецензий, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.