Вже сонце сіло, і палаючі простори
Купаються в багряних кольорах,
Все небо грає відблиском найтонших барв,
Немов з пітьмою почало переговори.
Спадає спека, степ, повитий млою,
Лежить посеред весняної тиші,
І запахи чарівні, найніжніші
Так легко ширяться безмовністю дзвінкою.
Палає захід, і… прощається, горить,
Чарує фресками небаченими досі,
Їх переливи осяйні і безголосі
Ховають неба чистого блакить.
Ось вже і зовсім потемніло,
Лише на горизонті променіє,
Та світло все тьмяніє і тьмяніє,
Ще мить – й дощенту згасло, оджевріло.
Вже сонце сiло
© Copyright: Андрей Март 2, 2023
Свидетельство о публикации №123042205634
Свидетельство о публикации №123042205634
Рецензии