Терпіння - ключ від щастя, то терплю,
А моє щастя - лиш Господь де знає,
Веде до нього, серденько співає,
Коли дійду, то всіх повідомлю'!
Та я і зараз щастя відчуваю,
Воно ж моє, нікому не віддам,
Воно ж бо лікувальний мій бальзам...
Його, повірте, кожен день вживаю!
(Щаслива жінка, як той дивний сад,
Уквітчана... І очі завжди сяють,
З цікавістю на неї поглядають,
Бо ж у душі у неї завжди лад!)
Не заздрю і чужого не беру,
Живу лиш тим, що доля посилає
(Смиренно душенька усе сприймає),
Що сію на шляху, те і зберу!
21.04.2023.
Не заздрю i чужого не беру
© Copyright: Людмила Дзвонок, 2023
Свидетельство о публикации №123042100033
Свидетельство о публикации №123042100033
Рецензии