Дiти часу свого
Зараз розбуджусь.
І побачу я щось
Невідоме.
Голка в стозі сіна
І Чумацький шлях –
Все, що нам дісталось
На життя, ага.
Блискавка б'є в купол,
Дзвони тріскають,
Ріки домовину
На берег несуть.
Хочеться їх взяти
І спалити вщент.
А ніяк не можна,
Бо корисні ще.
Просто ми – діти часу свого,
А минуле від нас не залежить.
Знову купиш одяг,
Знов побачиш світ,
Та навряд чи звикнеш
Ти до нього.
Довго йдеш по стежці,
Де вже хтось ішов,
А чужого щастя
Так і не знайшов.
Де твоя вигода?
І в чім вигода?
Недосяжна згода,
Слів німа вода.
І нам дах зриває
З безлічі питань.
Час майбутнє в'яже
Із нових лякань.
Тільки ми – діти часу свого,
А майбутнє ми ще не створили.
Свидетельство о публикации №123042004362