Дiти часу свого

Зараз я прокинусь,
Зараз розбуджусь.
І побачу я щось
Невідоме.

Голка в стозі сіна
І Чумацький шлях –
Все, що нам дісталось
На життя, ага.

Блискавка б'є в купол,
Дзвони тріскають,
Ріки домовину
На берег несуть.

Хочеться їх взяти
І спалити вщент.
А ніяк не можна,
Бо корисні ще.

Просто ми – діти часу свого,
А минуле від нас не залежить.

Знову купиш одяг,
Знов побачиш світ,
Та навряд чи звикнеш
Ти до нього.

Довго йдеш по стежці,
Де вже хтось ішов,
А чужого щастя
Так і не знайшов.

Де твоя вигода?
І в чім вигода?
Недосяжна згода,
Слів німа вода.

І нам дах зриває
З безлічі питань.
Час майбутнє в'яже
Із нових лякань.

Тільки ми – діти часу свого,
А майбутнє ми ще не створили.


Рецензии