Iнтимний лист

Ну що, сідай мій друже, і без слів
згадаймо нашу Долю-Хуліганку…
Що ще не списано з боргів…
Про щастя та любов-обманку…
 
Ну що, сідай мій друже, помовчим
про юність нашу болісно-яскраву…
І почуттів ажурний дим
гірку прикрасить чорну каву …

Ну що, сідай мій друже, помовчим?
В нас окуляри не ховають очі…
І почуття твоє з моїм
геть в Мить Чудову приторочить…

Ти мій читач і анонім…
А я – сторінка гола  та пророча…


Рецензии