Первая гроза

Люблю грозу в начале мая…
     Ф.И.Тютчев

        Первая гроза

Ещё далече, на подходе,
Грозилась вешняя гроза,
Такая тучка егоза –
Проверить, чтоб громоотводы…
Вдруг город мраком окружив,
Что даже псы, прижавши уши,
В укрытье бросились снаружи,
На лапы головы склонив.
Тут Громовержец показал
Кто здесь при власти в миги эти
И отметая этикеты –
Вдруг плазмой вспышка в сто мушкетов –
Органом в край прогрохотал!!!
Мигнули лампочки, да в такт!
Старушки все перекрестились,
Перед иконой преклонились –
Уж с Небесами есть контакт!
И будто с вёдер вниз вода,
По крышам град забарабанил –
Давно так дождь не хулиганил,
Так не дождались ли суда?
Не улица – река рекой,
С зонтами, без зонтов под крышу,
Стоят все мокрые как мыши…
С улыбкой и наперебой:
– Грозу встречая раньше мая,
А вдруг примета здесь плохая?
Да ну? – Приметам выходной!

Но климат всё же, стал иной,
Пора задуматься об этом –
Коль ВЫБРОСАМ не «стать стеной»,
В ад превратится даже лето…
19.04.2023г.

Люблю грозу на початку травня…
Ф. І. Тютчев

Перша гроза

Іще далеко, на підході,
Грозила весняна гроза,
Така хмаринка єгоза –
Щоб звірити громовідводи…
Враз темінь, місто оточивши,
Що навіть пси, почувши звук,
Всі в  укриття – страх лине з вух,
На лапи голови схиливши.
Тут громовержець показав,
Хто тут при владі в миті треті,
Усі відкинув етикети –
Блиск плазми аж у сто мушкетів –
Органом гримнув, все сказав!!!
Як блимнуть лампочки, ще й в такт!
Старенькі всі перехрестились,
Перед іконою схилились –
Вже з Небесами є контакт!
І ніби з відер вниз вода,
Дахами град забарабанив –
Давно так дощ не хуліганив,
Мо дочекалися суда?
Не вулиця – а звіробій,
Під дах прибігли, ледве дишуть,
Стоять всі мокрі, як ті миші…
Із посміхом навперебій:
– Грозу зустріть раніше травня,
Не є прикмета тут погана?
Та ну? – Прикметам вихідний!

Цей клімат вже гуля над світом,
Назвати це не можна грою –
Як ВИКИДАМ не "стать стіною»,
То й пеклом стане навіть літо…
19.04.2023 р.