Порцелянове кохання

Пісню можна послухати тут:
https://www.youtube.com/watch?v=B8G9T_8AS2s&ab

Бруна 9.04.2023.

Заховаюсь у себе, занурюсь в свою самоту...
Не боюся лишитись із сумом своїм сам на сам...
Просто стану безоднею – в тишу німу увійду,
І забуду твій погляд зірковий, забуду той храм,
Куди завжди тікала від буднів, заклять і образ,
Де знаходила спокій  у сяйві твоїх почуттів,
А тепер кожен крок роблю і в мареві фраз -
Віддаляюсь від щастя у напрямку старих боргів...

ПРИСПІВ
Назбираю порцеляни
Вщент розбитого кохання
Та навіщо ті уламки?
Я не знаю… По відбитках світ й себе збираю.

Вiдвертаються друзі, шкода!
Знов одна божевільно не та!
Пам'ять згасла, як свічка згаса.
Відлітає у небо краса…

Я шукатиму долю – знайду безіменну печаль,
Помандрую  шляхами туди, де тебе не знайти,
І на розі доріг мені знову зустрінеться жаль –
І відлунням озвуться чужі одинокі світи...
Пiдсвiдомiсть кохання – рожеве, чарiвнеє скло,
Вiдбивається ціле у фарбах мозаїчних слів,
Знов яскрава ілюзія казки про вічну любов
На друзки розлітається, падають замки надій.

Але вірити хочу, що ти – моя краща земля,
І нехай не побачу ні квітів твоїх, ні птахів –
Все одно – я дивитимусь в небо, де сонце сія,
І бажатиму щастя далекій планеті твоїй...