Гучно прокричить лелека...

Рідна мати Україно,
Де ти щастя поховала?
І майбутнє свого сина
Ти навіщо зруйнувала?

Рідна мати Україно,
Де ти вдачу загубила?
І чому тепер повинна
Витрачати стільки сили?

Надійшла лиха година,
Птах не знайде більше хати,
Стогне рідна Україна,
Наша нещаслива мати.

Але ж вірю — час настане,
Гучно прокричить лелека,
Зранку сонечко засяє,
Хмари відійдуть далеко

Темні, ті, що приховали
Найбарвисті твої мрії,
Та в невірії скували
Найяскравіші надії.

Рідна мати Україно,
Знов ставай щаслива, мила!
Чуєшь, як кричить лелека,
Білі розправляє крила?!


12 квітня 2023р.


********************************

Перевод на русский язык поэтессы Риммы Батищевой
http://stihi.ru/avtor/rimmabatishchev:


Мать родная Украина,
Где ты счастье схоронила?
Что ж ты будущее сына,
Не желая, развалила?

Мать родная Украина,
Где себя ты потеряла?
Почему теперь повинна
Силы тратить небывало?

Наступило злое время,
Птица не находит хаты.
Тяжко вражеское бремя
Тех преступных супостатов.

Но я верю: час настанет -
Аист прокричит так громко,
Солнце раннее проглянет,
Выгнав чёрных туч обломки.

Эти тучи затмевали
Яркие твои мечтанья
И в неверии сковали
И надежды, и старанья.

Мать родная Украина,
Снова стань счастливой, сильной!
Слышишь, аист у долины
С криком расправляет крылья?!


14.04.2023


**************************************
Версия поэтессы Тамары Эйдензон-Чёрной
http://stihi.ru/avtor/cheta:

Рідна ненька, Україно,
Надійшла лиха година.
Мати сльози ллє, бо сина
Відібрала та година.

Є онуки, нема хати
У дітей немає мати.
У підвалі сплять маненькі.
Їм бабуся замість неньки

Що це, люди? Де ти, Боже?
Думку кинути не можу.
Як же так, були братами.
Чом же ця війна між нами?

Схаменіться, розум майте
Та додому повертайте.
Вільна наша Україна-
Це одна міцна родина.

Не дамо її здолати.
Буде вільно жити мати.
Прилетять лелеки знову.
Бо нема життя без дому.


**************************************

Перевод на немецкий язык
поэтессы Валентины Траутвайн-Сердюк:

Ukraine, meine Mutter,
Wo hast du dein Gl;ck versteckt.
Deine Erde leidet, blutet
In dem Krieges Schleim und Dreck.

Meine Mutter, Ukraine
Wo sind deine S;hne jetzt,
Und wohin der Krieg sie bringe,
Wei; bestimmt dein Mutterherz.

B;se Zeit erlebst du wieder,
Selbst die V;gel singen nicht
In dem Fr;hling frohe Lieder.
Schwarzer Wind weht ;ber dich.

Aber, glaub mir, bess're Zeiten
Kommen bald zu dir zur;ck,
Und da schreit in hohen Weiten
Weisser Storch dir neues Gl;ck.

Und die neue Winde werden
;ber dich soauch weh"n,
Da erbl;ht gegu;llte Erde
Ohne Leiden, ohne Weh.

Sei das Gl;ck dein Sein bestimmen
In dem friedlichen Zeitlauf.
Sieh, da schwebt ein Storch im Himmel,
Breitet weite Fl;gel auf...