Винесли у церкві плащаницю,
помовчали й розійшлись газдині.
Хочеться і плакать, і молиться,
цілувать на фото очі сині...
Скільки вас, убитих кацапнею,
тих, хто зникли безвісти донині?!
А свої трикляті фарисеї
хрест святий призначили ЛЮДИНІ...
невідкупний, що по силі - Богу.
Очі сині, ви тепер, мов зорі...
побратимам у борні підмога -
вічність у небесному дозорі.
Катування у полоні, страти...
у бою трьохсоті чи двохсоті...
Господи, а чи Тобі не знати,
біль який несе терзання плоті?!
Пам'ятаєш, Боже, мОго сина,
з синіми, мов небеса очами?
Він життя віддав за Україну,
а отримав крила за плечами.
Очi синi
© Copyright: Ева Сокол 2, 2023
Свидетельство о публикации №123041407596
Свидетельство о публикации №123041407596
Рецензии